Пристрасть
Залишу напевно минуле без жалю, крок собі на зустріч я зроблю.Спитаю, у тиші: «Як бути? Що далі? Де той що люблю?» На межі надії, я чекати буду, сновидіння оживуть. Приспів:Зупиню мить мінливу,серцю дам сліз гарячих і туман нам як ложе…